Шевченківський район

Шевченківський район

Складаючи історичну довідку Шевченківського районного суду міста Києва неможливо не звернути увагу на сам Шевченківський район та на його історію.

Шевченківський район був створений згідно постанови ЦВК УРСР у 1937 році.

Історія району дуже тісно пов’язана з історією самого міста та давньоруської держави -  Київської Русі. Головні події історії України, пов’язані з боротьбою за створення незалежної держави, проходили саме у межах Шевченківського району.

Ядром становлення держави була Старокиївська гора.

Саме тут Апостол Андрій поставив хрест, тут Святий Володимир

проводив вибори віри і закладав підґрунтя державності, котру формував його син Ярослав та онук Всеволод.

Територія Шевченківського району була центром давньої Київської Русі.

Через Золоті ворота направлявся до Софії Богдан Хмельницький,

намагаючись у 1648 році створити козацьку державу.

Про це він та ієрарх Київський, митрополит Сильвестр Коссов проголошували у Софіївському соборі.

Тут знаходилися Центральна Рада й Софіївська Площа 

де проголошувалися універсали, проходило  обрання гетьмана

Павла Скоропадського   та інші не менш важливі події, що пов’язані з історією Київської Русі та України.

У 1946 році в Києві нараховувалося 9 районів: Дарницький, Жовтневий, Залізничний, Кагановічський, Ленінський, Молотовський, Печерський, Подільський, Сталінський.

В 1957 році Молотовський район був перейменований в Шевченківський.

Шевченківський районний суд міста Києва

На території Шевченківського  району розташовані посольства та представництва багатьох держав світу.

Тут розташований і Шевченківський районний суд міста Києва.

Вся історія суду знаходиться на полицях архіву. Перший запис датовано 15 лютого 1944 року: «Народний суд Молотовського району засуджує Рижкова Михайла Івановича до позбавлення волі на чотири роки без поразки в правах з відправкою на фронт. Рижкову Олену Марківну за ст.. 170 ч. 2 КК засуджено до позбавлення волі терміном на три роки умовно з іспитовим терміном на два роки».

         Михайло Рижков під час окупації м. Києва працював шофером у німецьких установах і, коли німці залишили місто, він, «користуючись авторитетом у окупантів», отримав від них автомашину, а потім разом з дружиною викрав речі своїх сусідів та вивіз їх до себе. 25 лютого Київський обласний суд відмовить подружжю Рижкових у задоволенні касаційної скарги і залишить цей вирок в силі.

         Суміш різнокольорового чорнила та жовтий папір, що лише при уважному вивченні починають нагадувати вироки та рішення, обережно прошиті та розсортовані. Все це – тіні минулих років, які зберіглися і стали невід’ємною частиною історії Шевченківського районного суду.

Необхідно приділити увагу всім суддям, що в різні часи очолювали Шевченківський суд.

     З 1960–1969 рр. —на посаді голови Шевченківського районного суду м. Києва працював  Арсен Данилович Гриненко Заслужений юрист України.

   Зінаїда Антошина прийшла на роботу до Шевченківського суду у 1962 році. Студентка першого курсу вечірнього відділення юридичного факультету Київського національного університету іменіТараса Шевченка розпочинала свій робочий шлях з посади секретаря відділу кадрів управління юстиції, а потрапивши до суду, стала секретарем судового засідання. Після того ще чотири роки Зінаїда Володимирівна пропрацювала держаним виконавцем, а потім повернулась до Шевченківського суду з твердим наміром стати суддею. Минуло небагато часу і у 1975 році це бажання здійснилось. У 1984 році Антошину З.В. призначили Головою Шевченківського районного суду. У 2000 році Антошиній З.В. присвоєно звання Заслуженного юриста України.

         Антошина З.В. із задоволенням розповідає про свою роботу: «Категорія справ різко змінилась. У 60-70 роки велика увага приділялась дармоїдству та самогоноварінню. Кримінальні справи стосувались дрібних крадіжок в транпорті та на квартирах. Якщо на рік до суду надходила одна справа про вбивство – це було вдивовижу.»

Наприклад, у 2012 році в провадженні суду перебувала 41 така справа.

«На початку 90-х з'явилась нова хвиля справ, пов'язаних з трастовими компаніями, рішення за якими фактично не виконувались. Пізніше, коли банкрутіли підприємства, надходила велика кількість позовів  про стягнення заробітної плати. Потім пішла інша тенденція – скарги на дії посадових осіб та справи за договірними  спорами».

Як зазначає Антошина З.В. до 2001 року, коли відбувся розподіл районів, в суді працювало половина суддів, які були виховані саме в стінах цього суду. На той час однією з характерних рис цього суду було те, що ніхто не хотів його залишати. П'ятьох суддів Антошина З.В. виховала особисто.

Судді, які вийшли зі стін Шевченківського районного суду м. Києва поповнили ряди суддів апеляційної та касаційної інстанцій, користуються заслуженим авторитетом, адже тут найбільша кількість справ за своєю різноманітністю. За час своєї роботи судді цього суду проходять таку «школу життя», яку не можливо пройти в інших судах.

 Сьогодення 

Перша будівля в якій знаходився Шевченківський суд була розташована по Кудрявському спуску, 3/5. У 1984 році суду було виділено нове приміщення – жилий будинок дореволюційної забудови по вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б.

В 1996  році суд відзначив своє новосілля. 12 довгих років неможливо було  розташуватися у виділеному приміщенні: спочатку незадоволені мешканці будинку відмовлялись залишати свої квартири і їх висиляли у примусовому порядку, потім закінчились кошти на ремонт, і будівництво було зупинено. До речі, під час ремонту будівельники двічі знаходили в стінах будинку скарб – золоті монети та прикраси, за які отримали офіційну винагороду.

У тому ж 1996 році Шевченківський районний суд отримав статус модельного. Була підписана угода між урядами України та Канади  про створення чотирьох модельних судів , а в межах тієї угоди Шевченківський районний суд було обладнано комп’ютерною технікою та іншим обладнанням.  Проте, стан будинку, в якому і по сьогодні знаходиться суд, далекий від зразкового. 

      На сьогодні суд розташований у приміщенні за адресою: вул. Дегтярівська, 31-А. Наразі в приміщенні суду закінчується проведення ремонтних робіт, що забезпечить належні умови роботи для працівників суду,та сприятиме покращенню їхньої діяльності, що принесе процвітання та розвиток самого суду, сприятиме втіленню мрій на професійній арені всіх тих, хто працює на благо народу України та Держави, захищає честь і гідність громадян.

      Покладено великі надії, що відремонтоване приміщення стане чистим аркушем паперу, в якому Шевченківський районний суд міста Києва продовжить писати свою історію зі щасливим майбутнім.