Щодо постановлених Шевченківським районним судом міста Києва 02 травня 2018 року рішень

У зв’язку з посиленою увагою представників засобів масової інформації до постановлених Шевченківським районним судом міста Києва 02 травня 2018 року рішень про застосування запобіжних заходів відносно підозрюваних за ч.1 ст. 122, ч.2 ст.296 КК України (підозрюваних у здійсненні хуліганського дій стосовно народного депутата України Мустафи-Масі Найєма): Саітова Магомета-Саліха Арбуєвича, Саітова Ахмета Абубакаровича та Темербулатова Умалта Руслановича та публікацією статтей із заголовками «Справа Найєма: український суд пішов назустріч росіянину», «СУД СРЕДИ НОЧИ: БРАТ НАЙЕМА УКАЗАЛ НА СТРАННОСТИ В ИЗБРАНИИ МЕРЫ ПРЕСЕЧЕНИЯ ПОДОЗРЕВАЕМЫМ В ИЗБИЕНИИ ЕГО БРАТА» та ін. Шевченківський районний суд міста Києва вважає за необхідне повідомити представникам ЗМІ та громадськості наступне.

02 травня 2018 року на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло три клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно вказаних підозрюваних за ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України. Після реєстрації шляхом автоматизованого розподілу було визначено слідчих-суддів для розгляду зазначених клопотань.

Після отримання вказаними слідчими-суддями матеріалів клопотань, останніми, в межах строку, визначеного ст. 186 КПК України, призначено судовий розгляд поданих клопотань (про що представники засобів масової інформації були завчасно поінформовані). При цьому, під час визначення часу судових засідань з розгляду зазначених клопотань суддями було враховано факт необхідності розгляду клопотань та інших справ, які раніше надійшли до їх провадження та були призначені на 02.05.2018 року.

Зокрема, суддею Левицькою Т.В. на 02.05.2018 було розглянуто п’ять клопотань органів досудового розслідування про продовження домашнього арешту і строку тримання під вартою та інші справи. Після цього суд лише пізно ввечері мав змогу провести судові засідання по розгляду клопотань щодо підозрюваних Саітова Ахмета Абубакаровича та Темербулатова Умалта Руслановича.

Крім того, згідно зі ст. 186 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного.

Таким чином, враховуючи те, що підозрювані були затримані 30 квітня 2018 року, а строк їх затримання не може перевищувати 72 годин, слідчим суддею були невідкладно розглянуті вказані клопотання слідчого в межах вказаного строку відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

З питання безпосереднього постановлення рішень про застосування запобіжних заходів відносно підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст.296 КК України (підозрюваних у здійсненні хуліганських дій стосовно народного депутата України Мустафи-Масі Найєма): Саітова Магомета-Саліха Арбуєвича, Саітова Ахмета Абубакаровича та Темербулатова Умалта Руслановича, Шевченківський районний суд м. Києва вважає за необхідне повідомити наступне.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Санкціями ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст.122 КК України передбачено покарання у виді до 4-х років позбавлення волі та до 3-х років позбавлення волі, які згідно зі ст.. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим, прокурор в судовому засіданні не довів, що перебуваючи на волі, підозрювані переховувалися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджали кримінальному провадженню або їм повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Крім того, під час побиття потерпілого підозрюваними, останнім не було відомо про те, що потерпілий є народним депутатом, у зв’язку з чим дії підозрюваних були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст.122 КК України, тобто як злочини середньої тяжкості.

При прийнятті рішення про застосування до підозрюваних запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом, крім викладеного, було враховано тяжкість кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії середньої тяжкості, особи підозрюваних, які раніше не судимі, їх молодий вік, міцність соціальних зв’язків, постійне місце проживання.

Враховуючи викладене Шевченківський районний суд наполегливо звертається до представників ЗМІ з проханням не розповсюджувати недостовірну інформацію та інформацію, яка заздалегідь  дискримінує судову владу та спрямована на підрив довіри до суду.